Історія села Старі Червища

      Писемні згадки про село Старі Червища відноситься до середини 19 сторіччя.

      Дослідник  Волині О. Цинкаловський зазначає, що у кінці 19 сторіччя тут проживало 342 жителі. Село називалося Червище, і біля нього було два присілки Малі і Нові Червища. Біля села проходив давній тракт Луцьк – Пінськ. Тоді село входило у склад Пінського повіту. Правда, місцеві краєзнавці, опитавши старожилів О.М.Мазурика та М.І.Філюка,стверджують, що раніше назва села була Старе, а одне з урочищ називалося Червинським. У поселені побутує легенда , що назва Червище пішла від вбитого відважним воїном змія, якого згодом з”їли черви. Є ще одна версія про назву села – червами інколи на Поліссі називали змій.

     Село входить у склад Тоболівської сільської ради. У 1945 році у списку дільниць на вибори Старі Червища іменувалися хутором. У 2000 році тут проживало 415 осіб. Налічувалося 138 сімей. 220 мешканців мали вік старший від працездатного.У Старих Червищах було 114 дітей віком до 14 років, а 26 осіб мали вік 15-17 років. У селі налічується 122  двори і 113 господарств.

      Село визволене від фашистської окупації 7 березня 1944 року. Із мобілізованих на фронт додому не повернулися 9 чоловік, в тому числі 3 пропали безвісти. Їх імена внесені в „Книгу Пам”яті України”.

     У селі знають ще учасників Першої світової війни: М. Г. Міщука, Й. Д. Пронцевича, І. А. Солов'янчика, а також ветеранів Великої Вітчизняної війни: М. Р. Борбіча, І. А. Борбіча, М. Ф. Солов'янчика, М. П. Філюка, А. П. Філюка, Д. П. Парфенюка, В. Ф. Данилюка, А. О. Данилюка, Б. Х. Борбіча, Р. М. Пронцевича, І. А. Лозовського, Ф. О. Данилюка, М. А. Солов'янчика, С. П. Парфенюка, І. Ф. Данилюка та інших.

     Ветеранами війни в Авганістані  є А. І. Філюк, І. М. Домальчук, М. Г. Солов'янчик, нагороджений медаллю „За відвагу” І .А. Данилюк.

     До села дорога з твердим покриттям побудована у 1975 році.

     У повоєнний час діяла початкова школа. У 1946 році нею завідувала М. М. Яценко, яка була тоді єдиною вчителькою. Побудоване існуюче приміщення школи у 1966 році налічує 5 кімнат загальною площею 320 кв.м. У школі станом на 01.01.2001 року, навчається 23 дітей, з ними працює 3 вчителі. Директор школи К. А. Яцук. Віддає свої знання учням Л. І. Капець. Шанують у селі ветеранів педагогічної ниви О. Т. Яцук, Комара, М. М. Метельську та інших.

     У 1962 році побудоване приміщення клубу площею 100кв.м із залом на 50 місць. Приміщення сільської бібліотеки побудоване 1969 року. Працівники культури: М. С. Мазурик, Г. Т. Домальчук.

     З кінця дев'яностих  років 20 ст. у селі зареєстрована православна община, у 2005 році був побудований храм на честь Різдва Христового.