с. Ворокомле. Храм Покрова Божої Матері

Настоятель: Прот. Валерій Анатолійович Остапчук.

 

Свято-Покровський храм села  Ворокомле має унікальну історію.

Храмове будівництво на пожертви прихожан розпочалося в 1889 р. під керівництвом священика Йосипа Яковича Моргаєвського, а завершилося 3 листопада 1891 р., коли його було освячено.

Церковна споруда побудована з матеріалу розібраного старого храму, який був освячений на честь святого Архангела Гавриїла в 1752 р. і побудований був також на кошти прихожан.

Перщим настоятелем згадується ієрей Матфій (1697-1725 рр.);

другим -- ієрей Стефен (з 1 січня по липень 1726 р.);

ієрей Афанасій (1726-1728 рр.);

ієрей Йосип Мілешко (1730-1766 рр.);

його син священик Петро Йосипович Милешко з 1766 р. по 1777 р. служив разом із батьком, а з 1777 р. по 1787 р. вже один. Пізніше своє прізвище став писати як Мілешкевич, коли помер невідомо.

Є відомості, що священик Петро Мілешкевич мав сина Мартиніана, який  народився 13 лютого 1779 р. Коли саме свящ. Мартиніан став настоятелем храму села Ворокомле невідомо, але по документах датується з 1835 р., помер в 1854 р., але ще за життя в 1840 р. передав прихід своєму сину свящ. Павлу, який служив близько року і помер 29 жовтня 1841р. у віці 30 років.

Після смерті сина свящ. Мартиніан Мілешкевич знову служив настоятелем до 1848 р., коли очолив парихід його другий син свящ. Йосип Мартиніанович Мілешкевич, який в 1847 р. закінчив навчання у Волинській Духовній Семінарії .

Служив свящ. Йосип до 1869 р. Із його смертю припинилась священницька династія роду Мілешкевичів, представники якої послідовно служили на приході села Ворокомле протягом 175 р. -- з 1694р. по 1869 р.

Священик Йосип Мілешкевич мав троє синів:

Старший Флор в 1873 р. закінчив Волинську Духовну  Семінарію і служив псаломщиком в с. Сераховичі, через рік помер від чахотки.

Другий син Яким закінчив юридичний факультет Варшавський Університету.

З 1869 р. місцевим настоятелем був уродженець с. Смідин священик Флавій Іванович Гапонович із числа випускників Волинської Духовної Семінарії.

При ньому була спроба в с. Ворокомле побудувати новий кам’яний храм. Підрядчиком будівництва був граф Вітольд Красіцкий, але ця справа не мала успіху.

Як давно була заснована церковна громада невідомо, але в 1662 р. згадується вже храм у с. Ворокомле. Можна припустити, що храм у Ворокомлі був заснований ще на початку 16 століття князями Сангушськими, котрі відзначились будівництвом багатьох храмів по своїх володіннях.

Хто після свящ. Йосипа Моргаєвського хто був настоятелем у Ворокомлі невідомо, але старожили пам’ятають, що в довоєнні часи був священик Лісіцкій, якого в 1933 р. репресували і відправили на Сибір з деякими односельцями.

Пізніше настоятелем служив свящ. Мирон Ковальов, який був у глибокій старості і по переданні старожилів на Пасху Господню на хресному ході його водили підруки. Похований на місцевому кладовищі.

Далі продовжував служити  свящ. Кузьма Михалевич.

Але в 1966 р. уже згадується свящ. Іван Засімович. Скільки років він був невідомо, але після нього знову став настоятелем свящ. Кузьма Михалевич.

З 1982 р. по1998. служіння настоятеля виконував свящ. Павло Барановський.

11 травня 1998 року указом  №232 архієпископом Луцьким і Волинським Ніфонтом настоятелем Свято-Покровського храму села Ворокомле, Камінь-Каширського району був призначений священик Валерій Анатолійович Остапчук.

 

Назад до переліку