с. Воєгоща. Храм Святителя Миколая Мирлікійського

Настоятель: Прот. Павло Володимирович Супронюк.

 

 

Свій початок село Воєгоща бере з 16 століття, як помістя князів Сангушек. В історичних архівах є дані, в яких міститься згадка і про храм села. Але у ті часи, як такого села ще і не було, був млин Воєгіський і декілька хат, що належали до села Кримно.

У 1502 році у Камені-Каширському був проведений розподіл помість між князем Андрієм Олександровичем Сангушко і дружиною його брата Михайла Олександровича княгинею Анною та її сином Андрієм Михайловичем. Складений був акт, у якому було зазначено те, що прилеглі землі м. Каменя-Каширського, село Видерта, а також млин Воєгіський були віддані княгині та її синові.

12 жовтня 1544р. у м. Бресті відбулась формальна угода між князем Андрієм Михайловичем та Федором Андрійовичем Сангушками. У цій угоді значилось, що князь Андрій віддає вищезгадані землі князю Федору.

У кінці 17 на початку 18 століть ці землі були помістям Гулевичів, потім вони перейшли до Красицьких, згодом до Гурських, а у кінці 18 ст. до Хойнацьких.

У 1778 році один із князів Хойнацьких за власні кошти та з допомоги селян у селі Воєгоща збудував дерев’яний храм на честь Святителя Миколая. Окремо біля церкви була збудована дерев’яна дзвіниця. До 1875 року біля храму знаходилось і кладовище, яке згодом було закрите і перенесене за межі села.

Богослужіння у храмі проводились уніатськими священиками, про що свідчать архівні дані.

Починаючи з 25 березня 1785 року вказані дати у хронографі, коли і які священики служили у храмі:

           1785-1810р.р. – Маторій Точинський

           1810-1845р.р. – Стефан Михалевич.

В архівах є дані, що у 1845-1850р.р. парафія налічувала понад 300 дворів, але у 1850 році село Воєгоща було приєднане до Кримненської парафії. Починаючи з 1 листопада 1850 року і аж до 1893 року Воєгощанський храм обслуговували Крименські священики:

          1850-1857р.р. – Іоан Бухович

          до 1859р. – позаштатний священик Стефан Михалевич

          1859-1861р.р. – Михайло Тарановський

          1861-1866р.р. – Антоній Страшкевич

          1866-1878р.р. – Созонт Яссієвич

          1878-1885р.р. – Леонід Гуторевич

          1885-1893р.р. – Антоній Кульчицький

     Псаломщиками були:

          1842-1853р.р – Павло Данилевич

          1853-1856р.р. – Петро Данилевич

          1856-1860р.р. – Фелікс Якушевич

          1860-1865р.р. – Олександр Горбачевський

          1865-1866р.р. – Осип Михалевич

          1866-1874р.р. – знову Олександр Горбачевський

          1874-1879р.р. – Адам Гриневецький

          1879-1890р.р. – Порфирій Теодорович

          1890-1891р.р. – Володимир Кульчицький

          1892-1893р.р. – Євлампій Дидковський

          з 1893 року – Федір Теодорович.

У роки соціалістичної революції, Другої світової війни, в повоєнний період храм був постійно діючим, хоча Богослужіння проводились і не кожної неділі та не кожного свята.

У  воєнні роки з дзвіниці були зняті дзвони і закопані на церковному подвір’ї, а згодом їх забрали у с. Велика Глуша.

У 1960р. у храмі відбулось останнє Богослужіння, звершено останнє Вінчання, і він був зачинений. З нього богоборці зробили зерносховище. Так храм простояв аж до 1979 р., коли він був повністю знищений, а церковне начиння було забране у діючі храми. Під час цієї руйнації зникла чудотворна храмова ікона Святителя Миколая. Наявність цього образу невідома і до сьогоднішнього дня.

Через 10 років у 1989 році на зібранні села було вирішено побудувати новий храм. Два роки усім селом будували нову церкву і у 1991 році на місці зруйнованого був зведений новий, точна копія старого храму. 7 серпня 1991 року єпископом Луцьким і Волинським Варфоломієм він був освячений.

Живе і розростається село, а з ним і відновлений храм, який неначе корабель по бурхливому життєвому морі веде усіх православних вірних до спасіння та життя вічного.

     Починаючи з 1991 року послух настоятеля храму несли:

          1991-1993р.р. – свящ.Микола Смолярчук

                                     старостував – Гембік Василь Ярмолайович

          1993-1995р.р. – свящ. Миколай Козел

                                     старостував – Гембік Василь Ярмолайович

          1995-1997р.р. – свящ. Анатолій Макарчук

                                     старостував – Гембік Василь Омелянович

З 2 жовтня 1997р. указом №389 Високопреосвященнійшим Ніфонтом архієпископом Луцьким і Волинським настоятелем був призначений священик Павло Супрунюк, який виконує цей послух до цього часу.

 

 

Назад до переліку