Камінь-Каширське благочиння - с. Підцир'я. Храм святих Апостолів Петра і Павла
Виділена помилка:
Повідомити Скасувати
Закрити
Наверх

Новини

с. Підцир'я. Храм святих Апостолів Петра і Павла

Настоятель: свящ. Сергій Степанович Михалюк.

 Історія будівництва храму

Так уже закладено у психологію людей, що про велич і значимість населеного пункту судять із наявності у ньому органів місцевого самоврядування, дитсадка, школи, культової споруди. Підцир'я має статус села, хоча за адміністративним поділом належить до міської ради. Мабуть, не усі жителі знають, що проживають у селі. У мікрорайоні Підцир'я постійно працює школа,    дитячий садок, а от церкви, як свідчать документальні джерела, у нас ніколи не було.
Село ділилося навпіл придорожнім хрестом, який зберігся до цього часу. Як свідчать архівні  документи,  жителі північної частини села були приписані до Свято – Іллінського храму міста, а південної –– до  Свято – Богородичного, що на Волі.
У роки комуністичного режиму, коли активно велася антирелігійна пропаганда, про те , що  можна збудувати церкву, ніхто й не мріяв. А ось із часів здобуття Україною незалежності люди, не боячись, відкрито повернулись душею і серцем до Творця. Чимало жителів Підцир'я щонеділі, у великі релігійні свята поспішали  до Свято-Іллінського храму, що у райцентрі. Немалий шлях долали богомольці кожного разу.
Потреба   церковного  спілкування із Всевишнім і народила ідею будівництва храму в селі над Циром. Повертаючись із богослужіння, люди не раз задавали один одному  запитання: „Доки будемо долати оті кілометри?", „Чи такі ми вже бідні, що не зможемо збудувати власного дому Господнього, адже і села з меншою кількістю жителів уже мають церкви?".
І ось нарешті відважилися.
8 лютого 2004 р. у приміщенні місцевої школи ( наразі хочеться подякувати директору Мельницькому Ф.І.за розуміння справи) зібралася громада на збори, де вирішувалося важливе для села питання—будівництво храму. Організацію цієї справи взяла на свої уже немолоді плечі Дмитрук Зінаїда Григорівна - людина, в якої за плечима чималий стаж керівної роботи, адже довгий час ця жінка очолювала колектив реалбази хлібопродуктів. А благословив це починання настоятель Свято -Іллінського храму благочинний Камінь-Каширського району митрофорний протопресвітер Стефан Михалюк. Схвально прийняли пропозицію Зінаїди Григорівни односельчани. Вирішили гуртом будувати церкву на честь святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла. Було обрано голову Парафіяльної ради - цю нелегку ношу доручили Солов'ю Петру Мартиновичу,
корінному підцирцю. Зборами були внесені і кандидатури заступника голови і членів Парафіяльної ради, скарбника, голови та членів ревізійної комісії. Всі внесені пропозиції підтримувалися одноголосно.
Із часу зборів минуло  два місяці, і закипіла робота: розпочали збір коштів, вирішили питання земельної ділянки під будівництво, обговорили проект майбутньої новобудови.
            21 вересня 2004 року було освячено земельну ділянку під будівництво храму. Службу очолив керуючий Волинською єпархією УПЦ Високопреосвященніший Митрополит Ніфонт. З’їхалося чимало духовенства, зібралися  жителі села. Того дощового вересневого дня  заклали перший камінь у підмурівок новобудови. Для підцирців це було велике свято: розпочали благородну справу, у селі відбулося  перше богослужіння, яке очолив архієрей. Люди плакали і сміялися, щиро раділи розпочатій справі, інші лукаво посміхалися не вірячи у здійснення задуманого.
 Наступного дня було викопано траншеї для фундаменту. До  початку зими дружній люд залив фундамент, просмолив його, виклав цоколь, одним словом, підготував фронт робіт на наступну весну.  Цілу зиму   заготовляли ліс, звозили будівельні матеріали, збирали кошти на будівництво: це пожертви жителів села та прилеглого до нього мікрорайону, жителів міста та сіл району. Велику грошову допомогу ( 20000 гривень) надав на той час  міністр транспорту  Григорій Кирпа.
            За період 2005 року було зведено храм, покрито його, оштукатурено стіни в середині приміщення. Чимало праці приклали    Рудчик В.А.,   Соловей    П.М.,    Соловей В.П.,       Чирук М. І., Деркач А. М.,      Швай Л. І.,  Шахно С. Я., Гапонюк В. В.,  Рудчик К., Дмитрук З.Г., Вахарик М. Ф., Ільчук Г., Краглик С., Карпік В. Д., Раєцька Н. Ф., Соловей Г.Д., Дмитрук Н., Дмитрук Г.М., Соловей М.М., Соловей В., Макарчук Н.,  Ільчук Л.,   Соловей Н.П.
              Велику допомогу у зведенні та благоустрої церкви надали міська та районна Ради, райавтодор під керівництвом  Остапука В.К., міжгосподарський лісгосп і його директор Вовк І.І.,  приватні підприємці Бусько А. Ф. та Антонюк В. Л.
   До  12 липня 2006 року роботи по будівництву і благоустрою було завершено. Цього дня        ( день престольного свята – Святих Апостолів Петра і Павла) перед  входом  до церкви було відслужено  молебень. Його очолив місцевий настоятель священик Сергій Михалюк. По завершенню було обрано  церковного старосту Рудчика В. А., його замісника  Солов’я В. П.
            Ішла активна підготовка до освячення храму. Щодень кипіла робота.
            Ось той довгожданий день 17 липня, коли вперше звершувалося всенічне богослужіння -- вечірня та ранкова служби. Коли задзвонили у дзвони, люд у храмі плакав. Це були сльози радості. З уст присутніх на Богослужінні  зринала подячна молитва Творцю  за звершену справу.
 18  липня  2006 року.  Такої  кількості люду  Підцир’я ще не бачило. Дзвін новозбудованої церкви покликав до себе старих і немічних,  малих і дорослих, йшли богомольці з сусідніх сіл та райцентру, їхали із сусідніх районів. Церква, як турботлива мати, збирала до себе дітей Божих.  Митрополит Волинський і Луцький Нифонт із собором духовенства освятив престол і жертвенник, храм на честь Святих апостолів  Петра і Павла. Цього дня  була відслужена перша Божественна Літургія, на якій діток  причастили Тіла і Крові Христових. Після Літургії був Хресний хід із читанням Євангелія, усіх було окроплено свяченою водою. Урочистості закінчувалися привітаннями духовенства, представників влади, спонсорів. Благочинний протоієрей  Стефан Михалюк  вручив Грамоти Митрополита Київського  і всієї України Предстоятеля Української Православної Церкви блаженнійшого Володимира  та Митрополита  Ніфонта   за старанні труди на славу  святої церкви   Рудчику В. А., Солов’ю В,П., Вовкові І.І., Остапуку В.К., Солов’ю П.М., Соловей Н.П., Дмитрук Н. І , Гноянцю С.,  Дмитруку О.І., Дмитруку В.П, Дмитруку В. П., Рудчику К.П., Шваю Л. І.,  Гапонюку В. В., Буську  А. Ф.
Спілкуючись із односельчанами, приємно чути схвальні відгуки про зроблену справу.   Душу переповнює радість за завершення дружним  людом такої необхідної справи. Божого благословення вам, шановні односельчани, міцного здоров'я і терпіння, смирення і твердої наснаги на многії , многії літа. Адже ми, з діда—прадіда православні християни, звівши таку Богом благословенну окрасу нашого села, навіки залишивши про себе пам'ять нащадкам, зможемо прилучити наших дітей, внуків до цілющих джерел духовності.

Назад до переліку